Звіт по роботі в курсі "Куратор змісту - 2016"

Доброго дня, хочу представити презентацію звіту по роботі в курсі "Куратор змісту - 2016":

Відео звіт по роботі в курсі "Куратор змісту - 2016"

Результати діяльності в курсі "Куратор змісту 2016"

Ось і закінчили ми свою діяльність в курсі "Куратор змісту 2016". 

Питання, які ми вивчали і розглядали були надзвиайно цікавими та актуальними в сучасному інформаційному просторі нашої діяльності.

За час навчання мною було опрацьовано велику кількість матеріалу, засвоєно багато нової інфомрації, яку я планую використовувати та досліджувати детальніше в майбутньому.

Завдяки отриманим знанням, я впевнено можу підбирати цікавий матеріал по темі дослідження, фільтруючи інформацію з мережі різними способами.

У курсі розглядалися хороші сервіси для організації робочого процесу, підбору, компонування та зберігання інформації. Матеріали курсу дозволили зрозуміти, скільки ще всього доведеться вивчати в майбутньому і наскільки важливо відповідально підходити до збору інформації та просування її в мережі.

За це хочеться подякувати нашим кураторам: Володимиру Миколайовичу Кухаренку та Юлії Миколаївні Главичевій. Їхня робота була надзвичайно: уважність та доброзичливість, готовність допомогти з будь-яких питань, цікаві, насичені та різноманітні вебінари - це все результат неймовірної роботи та самовіддачі. Дякую вам величезне за роботу, сподіваюся, що у мене з'явиться можливість послухати ще не один ваш курс.

Хотілося б також принести вибачення за власну неякісну, а, найперше, невчасну роботу в курсі. Так як досвід проходження дистанційних курсів у мене був, розумію, що така безвідповідальність впливала на активність слухачів курсу, за що не знімаю з себе відповідальності. Зрозуміло, що саме через такі труднощі у нас майже не було зворотнього зв'язку, ми майже не спілкувалися між собою як слухачі курсу, хоча для цього були створені всі умови.

Тим неменш, хоч і з мінімальною кількістю колективної роботи, більшість слухачів курсу була активною і виконувала завдання на належному рівні.

Нижче хочу представити список своїх публікацій за результатами роботи в курсі:

1. Куратор змісту. Визначення.

На цьому тижні навчання я познайомилася із слухачами курсу та створила блог за напрямом курування.

Блог за напрямом курування

Також я зареєструвалася в Twitter і здійснила певні налаштування сервісу: відредагувала особисті дані, знайшла людей, за якими можна слідувати по темі курування, здійснила декілька репостів.

Крім цього я познайомилася з роботою сервісу Paper.li, якиє є дуже зручним додатком до Twitter, здатним швидко і постійно збирати інформацію, яка мене цікавить.

Звіт роботи на першому тижні навчання: http://systcontrol.blogspot.com/2016/11/blog-post.html

2. Характеристика та компетенції куратора.

На другому тижні навчання я виконувала наступні завдання:

Дала визначення куратору змісту.

Розглянула відкриті освітні ресурси для курування контенту: http://systcontrol.blogspot.com/2016/11/blog-post_14.html

Розглянула сервіси Scoop.it та rebelmouse.com для курування змісту: http://systcontrol.blogspot.com/2016/11/scoopit-rebelmousecom.html

3. Пошук в електронній бібліотеці.

На третьому тижні навчання я познайомилася з сервісом Evernote: http://systcontrol.blogspot.com/2016/11/evernote_23.html

Та виконала пошук в різних бібліотечних ресурсах: http://systcontrol.blogspot.com/2016/11/blog-post_23.html

4. Пошук в наукових виданнях.

На четвертому тижні навчання я знайшла хороший сервіс, який буду використовувати для зберігання потрібної інформації, а саме Diigo: http://systcontrol.blogspot.com/2016/12/diigo.html

Познайомилася з характеристиками наукометричних видань та способами формування бібліографії: http://systcontrol.blogspot.com/2016/12/blog-post.html

5. Персональне навчальне середовище та персональна навчальна мережа куратора

На п'ятому тижні навчання я створила персональне навчальне середовище: http://systcontrol.blogspot.com/2016/12/blog-post_28.html

Та сформувала персональну навчальну мережу: http://systcontrol.blogspot.com/2016/12/symbaloo-netvibes.html

А також познайомилася з сервісом Pinterest: http://systcontrol.blogspot.com/2016/12/pinterest.html

І створила фідеофрагмент напрямку курування: http://systcontrol.blogspot.com/2017/01/blog-post.html

6. Достовірність інформації.

На шостому тижні навчання я провела оцінку достовірності фото: http://systcontrol.blogspot.com/2016/12/blog-post_29.html

Виконала оцінку достовірності інформації: http://systcontrol.blogspot.com/2016/12/blog-post_48.html

7. Методи роботи куратора змісту.

На сьомому тижні навчання я зробила план звіту за напрямком курування: http://systcontrol.blogspot.com/2016/12/blog-post_30.html

Розглянула можливості сервісу Klout.com: http://systcontrol.blogspot.com/2016/12/kloutcom.html

8. Інструменти куратора змісту.

На восьмому тижні навчання я розгланула один з інструментів, який можна використовувати куратору змісту, а саме - CurationSoft: http://systcontrol.blogspot.com/2016/12/blog-post_63.html

Виконала звіт по роботі в курсі.

Дякую всім за увагу. Мені було дуже цікаво працювати в цьому курсі!!!

Інструменти куратора змісту

На восьмому тижні навчання нам потрібно було проаналізувати один з інструментів куратора змісту, який би був для нас корисним в роботі та дати характеристику його особливостей.

Для аналізу я обрала сервіс CurationSoft - який забезпечує огляд з наступних середовиш:

Після переходу за посиланням мені довелося завантажити безкоштовну версію програми, оскільки вона працює локально з ПК:

Коли я натиснула кнопку "Download", мене перенаправили у вікно реєстрації e-mail адреси:

Після цього я потрапила на сторінку, яка повідомляла, що на мою пошту було надіслано лист з інструкцією подальшої роботи. Деталі листа:

Тут написано, що для отримання посилань на інсталятор та знайомства з навчальними відео нам потрібно перейти за першим посиланням. Також в листі вказані посилання на сервіс підтримки і пряме посилання на завантаження програми. не рекомендую використовувати останнє посилання, оскільки нам знадобиться ще одна програма для встановлення цього сервісу. Тому я обрала посилання, виділене червоним кольором (№1).

Посилання перенаправило мене на інформаційну сторінку:

 Тут нам пропонують завантажити два файли-інсталятори і встановити їх, що я й виконала.

Також на інформаційній сторінці відображена інструкція роботи з програмою:

1. Після успішного встановлення, запустіть програму.
2. CurationSoft є десктопною версією, яка запускається на вашому ПК.
3. Вам потрібно ввести дані логіна та пароля (логін (ім'я користувача) є вашою електронною адресою, яку ви надавали під час реєстрації на сторінці реєстрації, пароль було надіслано в листі. Будь-ласка, зверніть увагу, що це не ваші JVzoo деталі логіну) (Переконайтеся, що лист не заблоковано поштовим клієнтом/він не потрапив в спам).
4. Введіть ваші логін та пароль в поля програми.
5. Переконайтеся, що ви виконали дію "Запам'ятати мене", щоб не вводити постійно ваш логін та пароль.
6. Насолоджуйтесь програмним забезпеченням.

Після виконання всіх пунктів інструкції, ми потраблаємо в нове середовище для роботи.

Також звертаю вашу увагу, що на сторінці завантаження інсталяторів є інформація про навчальний блог та відео, можети ними скористатися.

В блозі представлено багато цікавої та корисної інформації:

Сторінка з навчальним відео:

Тепер розпочнемо безпосередній аналіз роботи програми. Перед собою ми бачимо наступні елементи (вкладки) меню CurationSoft: 

Вкладка "File" забезпечує вихід з програми;

Вкладка "Settings" забезпечує різноманітні налаштування програми: вибір мови пошуку, вибір сервісів пошуку (платформ), підказки з синтаксисом програми, основними налаштуваннями даних профілю, перегляд історії:

Огляд синтаксису програми

Вкладка "Frequent" - налаштування основних параметрів вікна: відкриття в кладок в новому вікні, орієнтація зображень, параметри переміщення і т.д, 

Вкладка "Help" забезпечує перегляд навчального блогу, перевірку ліцензії та оновлень, виклик підтримки. 

Вкладка "Browser" відкриває вбудований в програму браузер для пошуку контенту.

Вкладка "Post Builder" відкриває додаткове вікно формування постів, інформацію в яких можна перетягувати з  сервісів:

Публікування інформації здійснюється за допомогою кнопки "Post" в наступних середовищах:

Коли я спробувала виконати публікацію в блогері - сервіс не спрацював, а от інтеграція з Facebook у нього чудова.

Вкладка "RSS" - забезпечує додавання стрічки новин за вказаним іменем чи посиланням фідів.

Вкладка "Training Video" перенаправляє користувача на сторінку з тренувальним відео. 

Вкладка "Report Bug" забезпечує надсилання повідомлення про помилки. 

Вкладка в піктограмою квадрата розвертає вікно програми.

Принцип роботи з ресурсами

У вкладці "Source" обираємо ресурс, з якого хочемо відслідкувати контент. Наприклад, оберемо  ресурс "Google News" і в полі пошуку введемо "UML diagrams". Сформуємо запит (кнопка "Go!") і отримаємо наступне:

Кнопка "Expand" ("Детальніше") забезпечує можливість пергляду контенту повністю. Також у правому верхньому куті публікації можна додати її до улюблених (попередньо увімкнувши опцію створення категорій в налаштуваннях сервісу) і відслідкувати історію власного перегляду цієї публікації. 

Висновки

Для куратора змісту таке середовище буде цікавим, оскільки забезпечує відслідковування потрібного контенту з великої кількості ресурсів. Є можливість поділитися знайденою інформацією на Facebook, створити нову публікацію відразу в середовищі. Створити колекції з потрібною інформацією для подальшого використання чи аналізу, здійснити пошук інфомрації в мережі.

Для мене, як для користувача мережевих сервісів незручністю було встановлення цього ПЗ на комп'ютер, але процес інсталяцій був швидким, тому з такою трудністю можна змиритися.

Рекомендую до використання програму, у роботі куратора змісту вона є актуальною. Загальна оцінка сервісу 4 (оскільки не зрозуміло, як приєднати її роботу з блогами).

Результат роботи на восьмому тижні навчання

1. Мною був розглянутий один з запропонованих інструментів куратора змісту. Досвід виявився достатньо цікавим, забезпечив мене новими знаннями для курування змісту.

2. Представлений перелік інструментів є дуже великим, потребує детального вивчення, що планую виконати найближчим часом.

3. Також я розглянула матеріали куратора змісту Робіна Гуда - у нього цікаві підбірки матеріалів (посилань, розбитих за зручними рубриками). Мене зацікавив сервіс, на якому він організував свій робочий простір - не втрималася і зареєструвалася там також. Почала формувати власне робоче поле.

Звіт роботи на сьомому тижні навчання

На сьомому тижні навчання я дізналася про дуже важливі речі - методи роботи куратора змісту. Інформація для мене корисна, буду користуватися отриманими знаннями.

На тижні нам потрібно було виконати два завдання:

1. Проаналізувати роботу сервісу Klout.com та висловити думку, чи знадобиться сервіс куратору змісту. Завдання виконане, результат представлено в блозі. Не можу назвати мій досвід роботи з Klout успішним в якості результату, який я там побачила, але знайомство з ним показало мені, що я роблю неправильно як куратор та користувач Twitter. Планую оперативно виправити свої помилки.

2. Створити план звіту за напрямком курування. Це завдання я також виконала і представила результат в блозі. Робота наштовхнула мене на думку, що таким чином можна аналізувати будь-який вид своєї діяльності і детально спланувати будь-яку іншу роботу, адже алгоритм універсальний. Тепер я буду його використовувати для написання статей і для підбору контенту для дисциплін, які викладаю, для навчання і саморозвитку. Зараз я займаюся вивченням англійської мови - в голові відразу виникла картинка, як можна виконувати підготовку домашніх завдань. Для цього методи, які використовує куратор змісту - просто ідеальні.

Дякую за таку насичену і актуальну інформацію. Мені було дуже цікаво.

План звіту за напрямком курування

Для формування звісту за напрямком курування розглянемо цикл роботи куратора змісту. У теоретичних відомостях до вдання сказано, що він складається з визначення мети курування, пошуку і обробки інформації, аналізу інформації і поширення.

Моєю темою курування для курсу "Куратор змісту-2016" є "Системний аналіз складних систем управління".

Тематика мого напряму: я обрала таку тему, оскільки викладаю в університеті відповідну дисципліну і хотіла здійснити підбірку інформації для свої студентів, щоб рекомендувати її для вивчення, підтримувати зворотній зв'язок із студентами. Перший досвід показав, що тематику потрібно було розширити, що я і намагалася здійснити.

Завершуючи навчальний курс я зрозуміла, що тему я б навіть змінила, оскільки я дізналася багато цікавих речей, познайомилася з хорошими сервісами для роботи і тепер бачу, що можна використати отримані знання для свого дослідження.

Повертаючись до аналізу обраного напрямку, можу впевнено сказати, що мережа дає багато цікавих результатів по темі, якими варто поділитися із студентами. Правильний підбір інформації, знання англійської мови - те, що забезпечить опанування дисципліни і надасть змогу до практичної реалізації вивченого матеріалу та розуміння ключових аспектів напрямку курування.

Пошук і обробка інформації: для цього ми в курсі використовували велику кількість різноманітних сервісів, наукометричних баз, вчилися правильно шукати інформацію за допомогою пошукових систем і спеціалізованих сервісів.

Визначення сенсу: курування з моєї тематики допоможе мені як викладачеві фільтрувати інформацію по темі з мережі, забезпечить правильний підбір навчальних матеріалів; допоможе студентам краще опанувати дисципліну; та створить окрему тематичну користувацьку мережу, зацікавлену в досліджені тематики курування.

Розповсюдження: сервіси Twitter, Facebook, Google+, Blogger та ВКонтакте. 

Чому саме ВКонтакте - більшість студентів та мої знайомих активно використовує цю соц. мережу, тому планую шукати шляхи до курування змісту також і тут.

Погоджуюся з рекомендаціями тьюторів про цілі куратора для ефективного курування:

• особистісні цілі (саморозвиток та самонавчання);
• соціальні цілі (збільшення кількості контактів за інтересами);
• професійні цілі (проведення дослідження, привертання уваги до проблеми теми курування).

Стратегія і тактика курування по темі

1. Інструменти для курування змісту: спеціалізовані сервіси я не використовувала, але познайомилася детальніше з роботою Twitter та Facebook. Основним сервісом був Blogger.

2. Аналіз і зберігання інформації: Evernote, Diigo, Netvibes, Symbaloo, Scop.it, Paper.li.

3. Пошук інформації: Google, Google Scholar, наукометричні бази, спеціалізовані журнали, віртуальні бібліотеки (Наприклад, та яка була представлена в курсі - НБУ ім. В.І. Вернадського).

4. Перевірка інформації на достовірність, індекс цитування та імпакт фактор - для розповсюдження якісних і актуальних, достостовірних матеріалів по темі.

5.  Створення карти розуму навчального середовища по темі: Google MindMup.

6. Аналіз роботи куратора в середрвищі Klout.

Майбутні цілі:

1. Аналізувати інформацію на цікавий вмість і корисність.

2. Перевірка інформації на надійність.

Порядок роботи куратора

1. Визначити нішу, конкретну тему, бажано не дуже широку: "Системний аналіз складних систем управління" (у моєму випадку я частково навіть розширила тему, тому що ця була занадто вузькою). 

2. Вибрати джерела інформації: Blogger, Twitter, Facebook, Google+, Google Search, Google scholar, тематичні журнали та бібліотеки.

3. Налаштування інструментів пошуку та стеження: Symbaloo, Scoop.it, Paper.li, та налаштування середовищ, згаданих в пункті 2: Google сповіщення і т.д.

4. Створити персональну мережу: у соц. мережах накшталт Twittes, Facebook знайдено експертів, Також в цьому дуже допоміг Google Schlar та Klout.

5. Агрегація всіх каналів в один потік: Netvibes.

6. Створити фільтри для вхідних каналів і зберегти максимальний контроль, щоб виключити спам, підроблені статті та матеріали низької якості змісту: для виконання цього пункту було проагалізовано вселику кількість антиплагіаторів, вивчено алгоритм перевірки інформації на достовірність.

7. Вибрати матеріали для публікації: критерії вибору - достовірність, цікавість, практичний зміст, актуальність, зрозумілість.

8. Перевірити джерело кожної статті і автора: виконується з моменту знайомства з методами та сервісами перевірки достовірності інформації.

9. Редагувати матеріали, додати введення при необхідності, короткий виклад основ змісту, огляд на наявність помилок, коментарі: коли працюю з власним блогом виконую, а от з публікаціями матеріалів в Twitter, Facebook і ВКонтакте не працювала в такому контексті (зраділа, коли побачила цей пункт, бо сама я чомусь до цього не дійшла), оскільки зазвичай роблю репости, а не додаю переосмислену інформацію з посиланнями на джерела.

10. Надавати більше контексту. Для забезпечення контексту в назві додати набір ключових слів, які прямо вказують на тему контексту: виконую, але коли надавала посилання на свій блог, зрозуміла тільки з 5-го заняття на курсі, що можна посилання генерувати на кожну конкретну публікацію (хоча і знала про це) - знання і розуміння все-таки речі неідентичні.

11. Додати власний погляд, думку. Здатність додати свою "точку зору" до будь-якої інформації має високу цінність: виконую це у своєму блозі.

12. Використовувати назву, яка забезпечить безпосередній контекст: назва блогу не збігається фактично з матеріалами, оскільки я вибрала для блогу назву дисципліни, яку читаю, а пошук інформації по ній потрібно було здійснювати, враховуючи структуру дисципліни. Надалі зверну на це увагу.

13. Забезпечити посилання на джерела, авторів у міру можливості. Це дасть змогу покращити і повагу з боку читачів: виконується.

14. Послідовність обраних новин, щоб забезпечити зручну подачу інформації для ваших читачів: виконується.

15. Організувати класифікацію та архівування новинної стрічки шляхом присвоєння конкретних категорій або тегів: виконується, правда тег тільки один, оскільки в блозі висвітлена поки тільки інформація роботи в курсі. В подальшій роботі це зміниться.

16. Періодично оновлювати контент: у мене виникли певні труднощі з оновленням контенту (з особистих причин), які зараз усунені, але періодичність не зберігається. Зверну на це увагу.

17. Розповідати про вашу місію, партнерів, спонсорів і надавати особисту анкету користувачам: виконується.

18. Поширення і синдикація по відповідних каналах, в тому числі соціальні мережі, вашого блогу: поки не робила цього, оскільки планую трішки ще над блогом попрацювати.

19. Зворотній зв'язок. Звернути увагу на відгуки та пропозиції, що надходять від ваших передплатників, читачів, послідовників: зворотній зв'язок забезпечено, готова до пропозицій.

20. Контролювати і відслідковувати відвідувачів, переваги, час відвідування, посилання ваших читачів. Аналізувати дані і виявляти тенденції. Покращувати курирування. Зверну на це увагу, буду намагатися усувати недоліки.

21. Удосконалювати і покращувати. Тримайте уточнення і вдосконалення всіх цих завдань, починаючи з оновленням джерел новин час від часу до поновлення і перегляду користувачем зворотних зв'язків і відповідей. Намагаюся виконувати.

Знайомство з сервісом klout.com

Для виконання завдання нам потрібно було, використовуючи klout.com, проаналізувати свій рейтинг, знайти послідовників. Також потрібно описати враження від сервісу, чи є в ньому цінність для куратора?

Моя робота над завданням почалася з опрацювання інформації про сервіс, в результаті чого можна зробити наступні висновки.

Вікіпедія [https://ru.wikipedia.org/wiki/Klout] інформує, що:

Klout є середовищем, яке оцінює ступінь впливу (використовуючи показники Twitter) користувача в мережі:

• скількох авторів відстежує користувач,
• скільки авторів відстежують користувача,
• кількість ретвітів,
• згадки в списках авторів,
• за якими спам/мертвими авторами він стежить,
• який ступінь впливу тих, кого він ретвітнув,
• кількість приватних повідомлень.

Отримана інформація об'єднується з інформацією на Facebook, коментарями, відмітками про публікації, які подобаються, кількістю друзів. Всі ці дані відображаються в «Klout Score», який показує ступінь впливу користувача в соціальних мережах.

З публікації Михайла Пономаренка [https://goo.gl/Gm4CyB] можна краще зрозуміти сутність сервсу.

The Klout Score оцінює наш вплив на людей, які відслудковують нас в певній соціальній мережі. Кожен раз, коли ми створюємо контент або вступаємо в спілкування в людьми, ми впливаємо на нашу аудиторію.

Оцінка рейтингу проводиться за трьома параметрами:

1. На яку кількість користувачів ми впливаємо;

2. Оцінка зони нашого впливу;

3. Реакція аудиторії на наш вплив.

Далі я приєдналася до сервісу за допомогою Facebook і приєднала інші сервіси, якими я користуюся.

Результатом роботи стала наступна інформація:

З такого результату я можу зробти декілька висновків:

1. Мені потрібно активніше працювати з твітер, оскільки я майже його не використовую в якості платформи, на якій я публікую інформацію, а тільки читаю інформації інших користувачів і ділюся нею. А бути фоловером - це тільки початковий етап роботи куратора змісту. Тому надалі моє метою є поширення корисної інформації, створення хороших підбірок за темою курування (правда тему я точно змінюватиму, ідеї на цей рахунок уже з'явилися), створення робочого поля і приєднання до спільнот за темою курування.

2. Рейтинг звісно малий, але я не засмучуюся, оскільки знаю, що ситуація зміниться. 

3. Серевіс зручно використовувати для пошуку користувачів за обраними тематиками, для детального аналізу своєї діяльності і виявлення людей, слідувати за якими не варто.

4. Також мені потрібно навчитися створювати інформацію, яка буде актуальною та попитовою в соц. мережах.

5. Варто почати спілкування з іншими користувачами twitter та facebook.

Певні кроки до свого розвитку я зробила, знайшла цікаві публікації інших користувачів, на які потрібно звернути увагу, збільшила коло людей, за якими слідую. Роботу розпочато, бажання до росту в якості куратора контенту сильне та цілеспрямоване, тому буду розвиватися.

Цінність для куратора вмісту сервіс в певній мірі має, але на мою думку не варто занадто зосереджуватися на рості свого рейтингу, оскільки можна забути про основну мету нашої діяльності - поширенні якісної, орієнтованої на певну тематику інформації, яка забезпечить розвиток користувачів, які цю інформацію відслідковують.

Для реклами себе як куратора контенту цей сервіс, на мою думку, можна назвати першим маркером, який варто контролювати. Тим неменш, для мене, як для початківця-куратора, таке питання поки не стоїть першочерговим - головне опанувати методи правильного курування контенту, а тоді думати про рейтинги. 

Дякую тюторам за можливість познайомитися з Klout.com, в закладки середовище додала і буду використовувати.

Результати роботи на шостому тижні навчання

На шостому тижні навчання я виконала наступні завдання:

1. Провела оцінку достовірності фото. Для виконання завдання я використовувала статтю, в якій була виконана підбірка різноманітних сервісів для аналізу фото. Зрозуміла, що вид і формат зображення дуже вплавиють на цю оцінку, тому мушу підсумувати, що по моїй темі курування мені навряд доведеться використовувати такий досвід.

Але як науковцеві інформація мені дуже корисна, тому я точно використовуватиму отримані знання на практиці. 

Результат виконання завдання представлено в моєму блозі:

http://systcontrol.blogspot.com/2016/12/blog-post_29.html

2. Провела оцінку достовірності інформації. Виконуючи завдання, я познайомилася з алгоритмом аналізу інформації, засвоїла нові знання, опрацювала великий обсяг теоретичних відомостей. 

Результат виконаного завдання знаходиться за посиланням:

http://systcontrol.blogspot.com/2016/12/blog-post_48.html

Завдання п'ятого та шостого тижня навчання були неоціненно корисними, практично збагаченими, насиченими хорошими теоретичними матеріалами. Отримані знання знадобляться мені в подальшій професійній діяльності, за що дякую нашим тьюторам!

Оцінка достовірності інформації

Для виконання завдання по оцінці достовірності інформації я вирішила проаналізувати статтю по темі курування на достатньо відомому сайті IT "Хабрахабр". Стаття називається "Проектирование программного обеспечения" [https://habrahabr.ru/post/74330/].

Аналіз статі за алгоритмом:

1. На якому сайті опублікована інформація. Що ви можете сказати про цей сайт?

Інформація опублікована на сайті "Хабрахабр". 

Вікіпедія говорить, що [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%B0%D0%B1%D1%80]: 

Сайт Хабр є багатофункціональним, має змішану структуру новинного сайту і колективного блогу (спеціалізована преса), створений для публікації новин, аналітичних статей, думок, пов'язаних з інформаційними технологіями, бізнесом та Інтернетом. Заснований у червні 2006 року.

У Хабрахабр закладена модель спільної творчості людей, спрямованої на інформаційне наповнення сайту. Користувачі пишуть в колективні та персональні блоги, публікують підкасти, діляться своїми розробками, переводять іноземні статті, проводять опитування (голосування) і спілкуються з іншими користувачами.

Входить в 1000 найбільш відвідуваних сайтів у світі станом на березень 2015 по рейтингу Alexa Internet.

У рейтингу «Медіалогії» серед тематичних видань «Хабр» займає 3-е місце. 

Як пишуть про свій сайт видавці [https://habrahabr.ru/info/about/]:

Хабрахабр, найбільший в Європі ресурс для IT-фахівців, створений компанією «ТМ» в 2006-му році. Згодом «Хабр» виріс з невеликого галузевого сайту в глобальний професійний майданчик, який в місяць відвідують понад 10 мільйонів користувачів.

«Хабрахабр» однаково цікавий програмістам і розробникам, адміністраторам і тестувальникам, дизайнерам і верстальщикам, аналітикам і копірайтерам, а також всім тим, для кого IT - це не просто дві букви алфавіту.

2. Чи вказано  джерело інформації? Що ви можете сказати про дане джерело?

Джерелом інформації є авторська робота користувача сайту. В публікації проведено узагальнений аналіз UML діаграм. Не вказано, чи інформація є перекладом, чи адаптованою публікацією в якості аналізу інформації мережі. 

Також тут представлені зображення діаграм, які неозброєним оком можна назвати збіркою з Інтернету, а не власними зображеннями автора статті.

3. Хто автор інформаційного повідомлення? (Якщо немає конкретного прізвища, можна припустити: журналіст, політик, комерсант, вчений, педагог, і т.д.)

Автором статті є один з користувачів сервісу, розробник Андрій. На сайті можна переглянути інформацію про нього:

4. Кому адресовано це повідомлення?

Повідомлення адресоване розробникам Web-сайтів, UML дизайнером та всім, хто цікавиться тематикою статті.

5. Чи містяться в тексті недостовірні відомості, з негативним ухилом? У яких конкретно висловлюваннях містяться ці відомості?

В кінці статті автор досить активно висловлює свою думку про те, ким повинен бути програміст і проектувальник:

"Я убежден, что программист в первую очередь это кодер – он НЕ должен общаться с заказчиком, НЕ должен задумываться об архитектуре системы, не должен изобретать интерфейс к программе, он только должен кодировать – реализовывать алгоритмы, функционал, внешний вид, юзабилити, но не более…. Проектировщик же должен начиная от абстрактных диаграмм (описывающих предметную область) до диаграмм представляющих структуру данных, классов и процессов их взаимодействия, детально шаг за шагом все расписать. То есть сложность работы и зарплата проектировщика должна быть на порядок выше чем у программиста == кодера. Простите за крамолу...."

З таким висловлюванням можна не погодитися, оскільки він нічим не підкріплює свою думку. Я не можу погодитися з цим, оскільки безпосереднє спілкування з тими ж програмістами говорить про те, що не завжди проектувальник може чітко розуміти вимоги замовника і для правильної реалізації завдання йому потрібно консультуватися з програмістом. Тут влучніше б звучала думка, що проектувальником може бути тільки програміст, який цим самим підвищив свою кваліфікацію. (Тут я теж виражаю свою думку, тому і не погоджуюся з останнім висловлюванням. Якесь опитування чи реальні приклади були б більш переконливими в устах автора).

5. Якщо у вищевказаних фразах є відомості, то в якій формі вони виражені: твердження, припущення, питання?

Відомості у статті виражені у формі тверджень, у висновку в формі припущень.

6. Чи є в тексті різка, виражена в грубій, цинічній формі негативна оцінка особистості?

Немає

7. Яка аргументація використовується.

Мова викладення статті неформальна, але цензура витримана, мінімум сленгових слів, матеріал має чітку структуру, витримується в лаконічних та зрозумілих формах.

8. Яка композиційна структура тексту, які стилістичні прийоми використовує автор і як вони характеризують героїв публікації?

Текст цілісний і зв'язний, Структура тексту тематична, авторська. Тим неменш тут можна прослідкувати вступ, основну частину і висновок. 

Деталізуюча і констатуюча частини в тексті присутні.

Стилістичним прийомом можна назвати використання професійної лексики для покращення розуміння статті орієнтованим читачем

9. Чи є в тексті фактичні помилки?

Таких не помітила

10. Визначте мету, яку переслідує дане інформаційне повідомлення.

Мета повідомлення - пояснити призначення мови UML, провести характеристику UML діаграм зі сторони використання у Web-розробці, щоб було зрозуміло, як проектувальник архітектури сервісу повинен робити аналіз конкретно спрямованих задач.

11. Знайдіть в мережі схожі повідомлення (схожу інформацію з даної теми), використовуючи різні комбінації ключових слів. Порівняйте інформацію з різних джерел, проаналізуйте її.

Я знайшла інформацію в наступних джерелах:

• Вікіпедія: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F
• Тексту мало, складне представлення інформації, немає прикладів, рисунків, що утруднює розуміння області, яка розглядається.
• Хабр: https://habrahabr.ru/company/edison/blog/267569/
• Інша стаття на тому ж сайті, що і стаття, яку я аналізую. Теж дуже корисна публікація, яка торкається основних аспектів проектування програмного забезпечення. В статті пристуні рисунки і відео, що дозволяє більш глибоко зрозуміти предметну область.
• Сайт "informicus": http://www.informicus.ru/Default.aspx?SECTION=4&id=87
• Навіть коментувати не хочеться. 5-те посилання в пошуковій системі Google, а відображена дурниця. Суцільний текст, який не дозволяє уявити картину публікації, викладення інформації сухе, здійснено простий прелік, немає прикладів, тому нічого фактично не можна зрозуміти. 

12. Скористайтеся програмами Антиплагіат.

Досить довгий час працюю з програмою Text.ru, вважаю її однією з кращих, оскільки вона проводить аналіз за різними параметрами. Сьогодні познайомлюся з іншими антиплагіаторами.

Аналіз статті на антиплагіат

1. http://turnitin.com/assets/en_us/media/plagiarism-spectrum/
Результат: не змогла виконати перевірку, оскільки сервіс передбачає реєстрацію від імені установи. Там потрібен ID номер, якого я не маю.

2. http://text.ru/antiplagiat/

Результат: Перевірка тексту показала, що першочерговим сайтом, де була опублікована стаття, був Хабрахабр, але дуже велика кількість сайтів повторює інформацію майже слово в слово.

Також тут можна побачити присутність орфографічних помилок в тексті, та заспамленість інформації і багато інших критеріїв унікальності публікації.

3. http://content-watch.ru/text/

Результат: перевірка показала, що багато інших сайтів використовує цю інформацію, але першочерговим джерелом є сайт Хабрахабр, тобто унікальність тексту хороша.

4. http://findcopy.ru/

Результат: немає підключення до сервісу.

5. http://www.antiplagiat.ru/

Результат: сервіс потребував реєстрації, після чого можна було здійснювати аналіз інформації. Побачила цікаву деталь. Сюди можна не тільки копіючати тексти, а й завантажувати з ПК.

Здивувало, що сервіс видав тільки три результати, де серед якийх я побачила, що якийсь незрозумілий сайт використовує 63% інформації зі статті. Сайту мінус, бо вони займаються плагіатом, а статті великий плюс за її актуальність і надійність.

6. http://pr-cy.ru/unique/

Результат: На цьому сайті мені не вдалося перевірити статтю, оскільки у них безкоштовно можна перевіряти після реєстрації тільки текст з кількістю символів до 5 тисяч.

7. http://www.copyscape.com/

Результат: для перевірки статті в цьому сервісі потрібно було вказати сайт, з якого береться стаття, після чого мені повідомили, що безкоштовно вони не можуть здійснити перевірку.

8. Миттєва перевірка наукових робіт на плагіат https://ua.unplag.com/
Результат: не виконала перевірку, оскільки сервіс платний.

9. Plagtracker 

Результат: 

10. Scanmyessay  
Результат: сервіс потребує установлення програми на ПК. Я цього робити не хочу, оскільки недостатньо місця для встановлення нових програм. При чому у мене є програма, яка працює локально: etxtantiplagiat

11. Plagscan 
Результат:

12. Plagiarismdetector 
Результат: не вдалося виконати перевірку, оскільки мій документ сервіс перетворює в набір символів, можливо тут треба змінювати кодування інформації.

13. Sourceforge 
Результат: сервіс потребує установлення програми на ПК. Я цього робити не хочу, оскільки недостатньо місця для встановлення нових програм. 

14. Duplichecker 
Результат: сервіс сподобався тим, що забезпечує також перевірку граматики

15. Paperrater 
Результат: сервіс працює тільки з англомовними текстами в безкоштовному режимі. Для перевірки інших текстів потрібно зареєструвати преміум акаунт.

16. Plagiarisma 
Результат:

17. Plagiarismchecker 

Результат: перевірка не виконана, оскільки в сервісі існує обмеження на кількість символів тексту, який перевіряється.

18. Plagium 
Результат: для роботи в сервісі потрібно було виконати реєстрацію. Я зайшла з Facebook. Тут можна робити перервірку тексту швидко і детально, а також перевіряти файли і url-адреси.

Нажаль, сервіс не орієнтований на наш регіон.

19. Plagiarism Checker - Free Online Software For Plagiarism Detection

Результат:

13. Зробіть висновок, чи можна довіряти цій інформації? Обгрунтуйте свою відповідь, коротко опишіть, на підставі чого ви так вирішили.

Інформації в статті довіряти можна стовідстоково, оскільки майже всі сервіси на аналіз плагіату показали, що більше 90 відсотків тексту було опубліковано саме в цій статті. Сайт, на якому здійснювалася публікація, має високий рейтинг, коментарі до статті також говорять, що інформація достовірна. На статтю посилаються інші сервіси, дані на точність і достовірність можна перевірити, аналізуючи подібні публікації в мережі.

14. Аналіз тексту необхідно коментувати і виконувати за допомогою стікерів в DIIGO (https://groups.diigo.com/group/ukr_content_curator)

Виконано

15. Складіть свій алгоритм аналізу документу.

З вище проведеного аналізу документу я б взяла декілька пунктів алгоритму, певні б виключила і доповнила. Наприклад:
1. На якому сайті опублікована інформація. Що ви можете сказати про цей сайт?
2. Хто автор інформаційного повідомлення? 
3. Кому адресовано це повідомлення?

4. Чи містяться в тексті недостовірні відомості, з негативним ухилом? У яких конкретно висловлюваннях містяться ці відомості?

5. Чи фото, зображення, які використані в тексті є достовірними і відповідають перевірці на антиплагіат?

6. Яка аргументація використовується.
7. Чи є в тексті фактичні помилки?

8. Яка мета статті?

9. Скільки цитувань має стаття?

10. Чи ця стаття унікальна?

Оцінка достовірності фото

Достовірність інформації - надзвичайно важливе та актуальне питання для сучасного користувача мережі. Сьогодні на просторах інтернету можна зустріти велику кількість джерел, які пропагандують недостовіру та шахрайську інформацію. Тому вміти аналізувати та перевіряти інформацію є важливим моментом роботи не тільки куратора змісту, а й будь-якої людини, яка використовує у своїй діяльності ІКТ.
Для аналізу графічного контенту я скористалася інформацією з однієї хорошої публікації "13 онлайн-инструментов для проверки подлинности фотоконтента" [http://oblako-media.ru/novosti/13-onlayn-instrumentov-dlya-proverki-podlinnosti-fotokontenta/]

У статті розповідається, що існуючі онлайн-інструменти забезпечують перевірку достовірності фотографії, передбачають детальний аналіз даних і навіть інформації про власника фото.
Я вирішила перевірити роботу наступних сервісів зі статті:

Findexif.com - безкоштовний сервіс, який визначає EXIF-дані (дата створення фото, пристрій, параметри фото і навіть місце зйомки для певних зображень). Сервіс передбачає роботу з url посиланням зображення.

Foto Forensics - сервіс, котрий аналізує фото на області змін, які можуть виконуватися при редагуванні зображення та визначає також EXIF-дані. При цьому ми можемо завантажувати для аналізу фото з ПК.

Google Search by Image - зворотний пошук зображень для знаходження оригінального джерела і місць, де воно публікується.
Також для аналізу фото я буду виконувати наступний алгоритм перевірки:
1. Встановимо автора чи першоджерело зображення. 

2. Перевіримо користувача мережі, який поширює інформацію. Скористаємось сервісом Pipl.com для пошуку «інтернет-сліду» користувача для його ідентифікації.
3. Потім підтвердимо місце, дату і приблизний час створення фото.

Для аналізу оберемо фото з рубрики UML діаграми, що відповідає моїй темі курування:

https://goo.gl/w14Bj5

1. Для встановлення автора чи першоджерела зображення встановимо розширення Google Search by Image в браузер: 

Після встановлення у нас з'являється біля фото об'єкта невеличкий фотоапарат, який буде здійснювати пошук:

В результаті пошуку можна побачити наступну інформацію:

Як ми бачимо по зображенню знайдено тільки два співпадіння, при чому подібність сервіс знайшов тільки в назві рисунка і коли ми переходимо за посиланнями, ми такого ж зображення не знаходимо.
Тому першоджерелом для цього зображення можна вважати сервіс, на якому воно розміщене (а саме навчальний курс): http://www.intuit.ru/studies/courses/2195/55/lecture/1640

Розглянемо для порівняння інформацію про фото з більш популярної тематики, наприклад фото кота: https://goo.gl/S3C4KI

Результат буде кардинально відрізнятися. Сервіс в цьому випадку покаже сайти, які також користуються цим зображенням.

2. Здійснюємо перевріку користувача, який поширює інформацію. Для цього зайдемо в навчальний курс та переглянемо його тьюторів:

Обираємо для перевірки першого тьютора - Юрія Бородіна. Сервіс Pipl.com відразу надає потрібну інформацію:

Переглянемо профіль користувача:

3. Здійснимо аналіз фото на параметри створення та технічні зміни під час можливого його редагування.
Спочатку дослідимо роботу сервісу Findexif.com. Скопіюємо в навчальному курсі url зображення і вставимо його у вікно пошуку, натиснемо кнопку "Go":

Після цього ресурс повідомив, що формат зображення не відповідає їхнім вимогам, що унеможливлює його аналіз в даному сервісі.
Тим не менш, повернемося до запиту з фото котів, щоб протестувати роботу Findexif.com. Під час пошуку я зрозуміла, що краще шукати фото з наступними параметрами:

В іншому випадку сервіс не знаходить ніякої інформації по зображеннях. Результат роботи:

Тепер проаналізуємо роботу сервісу Foto Forensics, який теж забезпечує тільки роботу з фотографіями, тому моє зображення по тематиці не підходить для аналізу.

Звернемося знову до аналізу фотографій котів, обравши для аналізу те ж фото, що і для сервісу Findexif.com. Результат:

Для кращого розуміння цього виду аналізу сервіс оснащено тюторіалом (посилання виділене на скріншоті вище).

Поле метадати можна переглянути за посиланням:
http://fotoforensics.com/analysis.php?id=dd8d3d46399704963275809a0bbd243d8a494b2c.1659050

У сереедовищі також передбачено знаходження ідентичних фото пошуковими системами:

Сервіси цікаві, мені було до кінця небайдуже з ними знайомитися. На мою думку використання подібного аналізу як для куратора контенту важливе, але частіше потребу аналізу фотографій мають журналісти і ті ж самі фотографи. Набутий досвід надав нам знання, які за потреби ми зможемо використати.