Технології навчання: підходи та тренди: Карта пам'яті мого персонального навчального середовища

Першим завданням п'ятого тижня навчання було створення карти пам'яті власного навчального середовища.

Для початку визначимо структуру Персонального навчального середовища. Мені подобається визначення, яке приводить у своїй статті Бугайчук К.Л. (матеріал з теоретичних відомостей п'ятого тижня навчання на курсы), провівши аналіз праць російських і українських дослідників В. М. Кухаренка, Є. Д. Патаракіна і спеціалістів порталу Smart education [http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/550/445].

ПНС – це не тільки комфортне середовище для виконання діяльності, але й засіб створення персональної навчальної мережі, такої мережі, де ми можемо взаємодіяти не тільки з нашими колегами, наприклад, учасниками співтовариства ning або списку розсилання, але і їх партнерами по спільній діяльності.

Тобто це соціальні сервіси, які використовує особа для організації своєї діяльносты. Використовуючи ПНС, користувач створює свою персональну мережу, вузлами якої можуть бути люди, інформаційні матеріали мережі, інформаційні матеріали, створені користувачем ПНС.

Підходи до визначення персонального навчального середовища:

персональне навчальне середовище – це соціальні сервіси, які використовує особа для організації своєї діяльності;
персональне навчальне середовище формується за допомогою соціальних сервісів;
персональне навчальне середовище є особливим підходом до навчання.

Перш за все хочеться виокремити для себе основні аспекти мого навчального середовища:

завдяки курсу я поповнила запас різних сервісів для подальшого використання (twitter, Diigo, Scoop.it, Paper.li, пошукові системи та бази);
я займаюся дослідженнями як працівник ВНЗ, що потребує використання та огляду різних інструментів навчання (соц. мережі, спільности, журнали);
я навчаюся для підвищення кваліфікації як викладач певних дисциплін (LMS);
існують аспекти моїх інтересів, які торкаються навчання з різноманітних захоплень та хоббі (онлайн сервіси вивчення англійської мови і таке інше).

Для структурування мого персонального навчального середовища нам пропонують створити карту пам'яті або так звану діаграму зв'язків - метод структуризації інформації у вигляді діаграми з використанням графічних матеріалів, розроблений Тоні Бьюзеном в кінці 1960-х років [https://goo.gl/JmekHr].

Зазвичай карта має деревовидну структуру, де зображені слова, завдання, якісь поняття чи ідеї, пов'язані певним чином між собою і відходять від центрального поняття.

Ремарка: Mind Mup нагадують мені Use Case Diagrams в UML моделюванні, або так звані діаграми варіантів використання, які описують певні об'єкти і варіанти їх використання в залежності від мети.

Для виконання завдання я вирішила попрацювати в середовищі Google MindMup, оскільки від своїх аналогів він майже нічим не відрізняється і має свої переваги, основною з яких є входження до пакету додатків Google Apps, що забезпечує зручне зберігання та створення карт пам'яті безпосередньо на Google Drive, яким я постійно користуюся.
Створена мною карта пам'яті виглядає наступним чином (відкривайте карту в новому вікні браузера):

В середовищі працювати достатньо просто, варто натиснути праву кнопку миші на робочому столі Google Диску та обрати додаток MindMup 2.0 for Google Drive, попередньо підключивши його з "Інших додатків Google App Store":