середа, 23 листопада 2016 р.

Робота з бібліотечними ресурсами

1. Опрацювання завдання "Робота з бібліотеними ресурсами" розпочалося з розширеного пошуку інформації за моєю темою в пошуковій системі Google.
З цією метою спочатку мною було здійснено звичайний пошук інформації за запитом "uml diagrams".
Як видно з цього запиту, всього пошуковик пропонує 1,920,000 мільйонів результатів.
Наступним кроком моєї роботи було уточнення пошуку за допомогою розширеного пошуку в Google.
За таким запитом система запропонувала набагато меньшу кількість результатів:
Посилання на мій пошуковий запит: https://www.google.com.ua/search?hl=en&as_q=uml+modeling&as_epq=%22uml+diagrams%22&as_oq=uml+or+diagrams&as_eq=-%22modeling%22&as_nlo=2010&as_nhi=2016&lr=&cr=&as_qdr=w&as_sitesearch=&as_occt=any&safe=images&as_filetype=&as_rights=#hl=en&tbs=qdr:w&q=uml+modeling+uml+OR+diagrams+%22uml+diagrams%22+--%22modeling%22+2010..2016


Наступним моїм кроком був пошук цієї ж інформації в Google Scholar:
Як видно з рисунка Google самостійно пропонував результати пошуку за попереднім запитом. В результаті я отримала наступну відповідь на запит:

Помітно, що запити в пошукових системах абсолютно розбіжні.
Як ми бачимо Google Scholar пропонує нам 2240 запитів з уточненими параметрами пошуку, хоча сама пошукова система прпопонувала тільки 267 результатів. 
Також з останнього зображення видно, що тут знаходяться посилання на підручники або публікації в журналах, а в пошуковій системі певні запити транслювали мене на сторінки сайтів, які використовують технологію uml моделювання, або на сайти програмних середовищ, де виконується таке моделювання.

Через це я підозрюю неспівпадіння запитів, зв'язане саме зі специфікою фільтрування інформації по кожній пошуковій системі. Зрозуміло, що Google Scholar оперується збором інформації про статті та журнали, що характеризується індексом цитування, метриками та шифрами. 
З пошуковою системою пов'язані сайти компаній, посилання на відео, зображення, непідтверджені джерела інформації (можуть бути недостовірними або нести інформацію, яка сплагіачена). Зрозуміло, це також потрібно враховувати під час власних посилань на ці джерела.

Який результат для моєї діяльності більш прийнятний?
Насправді, з мого дослідження можна зробити висновок, що в залежності від задачі, яка перед нами стоїть, ми повинні розділяти методи нашого пошуку. 
Чому?
Якщо ми проводимо дослідження, працюємо над якоюсь статею чи виконуємо підбір нової інформації по темі, аналізуємо сучасні дослідження і тенденції по нашому питанню, нам краще використовувати Google Scolar, оскільки такий пошуковий метод відразу перенаправляє нас на джерела з дослідженнями науковців.

Коли нам потрібно виконувати якусь практичну частину роботи по темі, підбирати програмне середовище і т.д., можна використовувати уточнений пошук в системі Google.

Я використовувала і використовуватиму надалі в своїй роботі обидва методи пошуку, оскільки вони актуальні в різних аспектах моєї роботи.

2.  Після виконання першого завдання я перейшла в Google Books для створення своєї книжкової полиці. Мій аккаунт в Google Books виглядав наступним чином:
Тут я обрала пункт "New Shelf" для творення своєї полички, назвавши її "UML Modeling":
Після цього я здійснила пошук підручників по моїй темі і додала їх до своєї колекції:


3. У третьому завданні потрібно здійснити пошук журналів чи підручників у системі ScienceDirect:
Результат пошуку:

Вигляд публікації в середовищі по моїй темі:

Аналіз публікації на плагіат я не здійснювала, оскільки побачила коментар викладача, що це буде завданням по наступних темах.

4. Останнім пунктом завдання був пошук публікацій в Google Scholar та відшукання авторів, журналів чи організацій в Twitter за обраною темою.

Під час виконання цього завдання я провела пошуку в середовищі по наступних рубриках:
  1. Databases & Information Systems: https://scholar.google.com.ua/citations?view_op=top_venues&hl=en&vq=eng_databasesinformationsystems
  2. Educational Technologyhttps://scholar.google.com.ua/citations?hl=en&vq=eng_educationaltechnology&view_op=list_hcore&venue=8N62NzXnRMwJ.2016
В першій рубриці я переглянула матеріали журналу "International Conference on Data Engineering", де обрала публікацію за наступним посиланням: http://ieeexplore.ieee.org/document/6767150/authors

Одним із авторів статті є  Alexandros Labrinidis.

Я знайшла його у Twitter і тепер за ним слідую:

В другій рубриці я переглянула матеріали журналу "Computers & Education" (https://scholar.google.com.ua/citations?hl=en&vq=eng_educationaltechnology&view_op=list_hcore&venue=8N62NzXnRMwJ.2016), де обрала публікацію за наступним посиланням: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0360131512000619
Я також знайшла одного з авторів статті і слідую за ним у Twitter:


В другій рубриці я переглянула ще матеріали журналу "British Journal of Educational Technology" (https://scholar.google.com.ua/citations?hl=en&vq=eng_educationaltechnology&view_op=list_hcore&venue=6MT5w5QFYXsJ.2016), де обрала публікацію за наступним посиланням: http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1467-8535.2011.01195.x/full
Тут я слідую також за одним із авторів статті:


Немає коментарів:

Дописати коментар

Лицензия Creative Commons
Произведение «Системний аналіз складних систем управління» созданное автором по имени Ірина Юстик, публикуется на условиях лицензии Creative Commons «Attribution-ShareAlike» («Атрибуция — На тех же условиях») 4.0 Всемирная.